home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Х-фактор

— А він такий — «Hello!» Клеїшся до мене? Думаєш, западу на тебе?

Голос Юганни плив велосипедною доріжкою обіч мене.

— Що? Фелікс таке сказав?! Перед усіма крутелицями? Лише тому, що ти з ним привіталася?

— Ага!

— А що ти відповіла, коли він це сказав?

— Та нічого особливого.

— Розумію…

Я була вражена, але, мушу визнати, радісно усміхалася сама до себе. Дуже незвично було розмовляти на такі теми з Юганною. Їхати великами додому й базікати про хлопців, наче ми близькі подружки! Ми ж не спілкувалися ще з тих часів, коли стояли поруч у дитячому хорі!

— Та я не дуже засмутилася, — сказала Юганна. — Гадаю, Фелікс так сказав, щоб Тея чогось не запідозрила.

— Запідозрила? — здивувалася я. — Що вона могла запідозрити?

— Що він таки на мене запав!

— Що?! Фелікс на тебе запав?

Я вже зовсім нічого не розуміла.

— Ну, я точно не знаю, — завагалася Юганна. — Але ми довгенько базікали в п’ятницю після футболу. Він підійшов і запитав, що я думаю про його гол. Я, звичайно, відповіла, що гол був неймовірно гарний. Тоді він усміхнувся і сказав, що на тренуваннях ще й не такі голи забиває. А потім пішов. Але він сам заговорив зі мною. А це щось таки значить!

Я ледь не закашлялася.

Не те щоб імовірність кохання між Юганною та Феліксом була цілком нереальною, бо Юганна дуже навіть симпатична, має таке ж довге світле волосся, як і Тея, а ще старшого брата, який грає захисником у футбольній команді Фелікса.

Вона могла б належати до вищої касти, якби не скрипка.

— Але ж він зустрічається з Теєю! — вигукнула я. — До того ж я була певна, що ти закохана в Бйорна Інґе!

— О-о-ой! — протяжно зітхнула Юганна. — Ну чому всі думають, ніби я небайдужа до Бйорна Інґе?!

Не лише ми з Нільсом зауважили, що Юганна останнім часом подовгу затримується після уроків. Завжди вдає, мовби щось перевіряє у велосипеді або нишпорить у рюкзаку, однак нікого не обдуриш — вона на когось чекає.

— Ви ж часто повертаєтеся після школи додому вдвох! — не поступалась я.

— Просто ми сусіди, а він не розуміє натяків, коли я кажу, що немає потреби чекати на мене. Чомусь — не знаю чому — він вважає, що мені неймовірно цікаво слухати його балачки про Тею.

Я знаю, що вона має на увазі.

Бйорн Інґе по самі вуха втріскався у Тею ще першачком. Коли в третьому класі йому подарували кроличку, він назвав її Теєю. Теї він присвячує свої пуки. Якби не дружба з Маґнусом та Феліксом, він неодмінно потрапив би до тієї ж касти, що й Франс. Обом наплювати, що не всім цікаве їхнє хобі.

— Хочеш сказати, ніби стовбичиш після уроків під школою не заради Бйорна Інґе, а… заради Фелікса?

Юганна промовчала.

Я вже злякалася, чи не надто далеко зайшла в своїх розпитуваннях, і розпачливо заходилася шукати, що б такого дотепного ляпнути. Та не встигла, бо Юганна виклала всі карти на стіл.

— Чесно кажучи, і сама не знаю, — сказала вона. — Але мені здається, що Тея надокучила Феліксові до чортиків. Учора, коли я так і не змогла спекатися Бйорна Інґе, почула від нього, що всі без винятку у «Фьокк Йостіні» вважають свою вокалістку справжньою катастрофою.

Від несподіванки я ледь не з’їхала в канаву.

Велосипедне колесо хапнуло гравій на узбіччі, в очах замерехтіло. Та, на щастя, я встигла вирівняти кермо й втрималася у сідлі.

— А чому тоді запросили? Вони ж, напевно, чули, що вона не вміє співати!

— Звичайно, чули. Усі чули… Однак Бйорн Інґе зумів переконати Маґнуса й Фелікса, що Х-фактор у ній просто зашкалює, ніхто й не зважатиме на спів. Та вже після першої репетиції хлопці збагнули — співає Тея, як недорізаний півень. Навіть Бйорн Інґе, який набагааато більше закоханий у неї, ніж Фелікс та всі хлопці сьомих класів, разом узяті. Саме тому Маґнус і запропонував ввести в номер балет. Може, тоді журі пропустить повз вуха її вереск.

Отже, хитрий вихід зі ситуації запропонував Маґнус, не Тея. Можна було здогадатися! Їй на таке не вистачило б клепки…

— Може, вихляння дупами і Феліксові замакітрить голову, і він теж не помітить, що Теї слон обидва вуха відтоптав? — мовила я. — І він вже не сердитиметься на неї?

— Гм, я теж про це думала, — хмикнула Юганна. — Я знаю, вона вродлива й найкрутіша дівчина в сьомих і таке інше, але ж вона тільки те й робить, що гаркає і поштуркується ним. Хто таке довго витримає? Хай би яка там була любов!

Я не мала, що заперечити.

Але й уявити не могла, що Фелікс міг би з нею порвати. Бо вона таки… Тея. І вже точно не могла б уявити її гнів після того. Хто гадає, що Тея лютувала, коли викрикнула мені в обличчя «OMG!!!!!», той не бачив її сварки з Рідваном з 7-Б!

Після тривалих — довгими місяцями — кружлянь і намагань зблизитися, перед самими літніми канікулами Рідвана таки допустили до вищої касти. Мабуть, він вважав, що за весь той час засвоїв правила співіснування серед крутеликів, але не минуло й кількох днів, як Тея зчепилася з ним. Вона оскаженіла, хоча Рідван лише запитав про щось спочатку Ширін, а вже потім — її. Тільки тому, що Рідван зустрічався з Теєю, доки вона його не прогнала, а лишень потім із Ширін, йому дозволено було залишитися.

Годі навіть уявити, як повелась би Тея, якби її саму прогнали з гурту. Її просто перековбасило б!

Раптом я помітила, що бензозаправка залишилася позаду, ось уже й моя вулиця. Ми так захопилися неймовірно цікавою розмовою, що й забули, для чого, власне, умовилися повертатися разом додому.

— Он там я живу, — мовила я. — А там — Фелікс.

— Класно!

— Я хотіла дещо…

Мені стиснуло горло.

Я не знала, як сказати, що погодилася на участь у двох виступах на конкурсі, і запитати Юганну, чи не захотіла б вона приєднатися до нас із Нільсом.

— Але це може зачекати, — пробелькотіла я. — Не біда, якщо…

— Я можу тебе ще трохи провести, якщо хочеш!

Моя рука зісковзнула з керма й зачепила дзвоник.

— Що? Хочеш сказати… хочеш зайти до мене додому?

Юганна, назагал, не така вже й погана. Вона не з тих, хто цькує мене чи Нільса за те, що він зі мною товаришує. Але я зроду такого не сподівалася. Що вона напроситься до мене в гості…

— Мама й тато працюють сьогодні допізна, — сказала Юганна. — До восьмої вечора мене ніхто вдома не чекає. До того ж я бачила, як мама зранку ставила для мене в мікрохвильовку манну кашу. Вона завжди забуває, що я терпіти не можу манку…

Ми завернули на мою вулицю.

— А в нас на вечерю млинці, — сказала я. — Ми завжди по вівторках смажимо млинці. На тебе теж вистачить. Якщо ти, звісно, захочеш… Ніхто тебе не змушуватиме їсти млинці.

Ми заїхали на подвір’я, поставили велосипеди.

Серце моє крутнуло подвійне сальто.

Коли ми увійшли до помешкання, млинці пахли на всю хату.


Скрипка | Хто проти суперкрутих | Бридка, слизька гадина