home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Сарана

Суціль запнути небо… ні… не може;

упасти навскіс — ні, не може також;

голодування збільшити не в змозі;

розпатрати дерева… я не вірю.

Літати, як літають ґвинтокрили,

в гармонії переділити простір,

перетинати блискавковідводи

високих міст — о ні, це неможливо.

І все ж її крило таки кружляє;

і збільшує голодування людства;

і навскіс атакує, й нищить листя;

й під сонцем запинає хмарочоси;

впродовж віків вертається невтомно,

розплоджена, допоки не загине.


Ріка Ла-Плата у блідо-піщаному | Вибрані поезії | Благання до Прометея